Алергія на шерсть

Світ повний алергенів, які щодня обмежують повноцінне життя людини. Через алергію організм слабшає і, тому ми намагаємося не взаємодіяти з її причинами. Але що ж робити, коли джерело алергії на шерсть - це улюблена тваринка, яка давно стала членом сім'ї? - Про пошук компромісу та особливості такого недугу, як алергія на шерсть, поговоримо в даній статті.

Всесвітній показник алергії на тварин становить біля 15% населення. Дане захворювання сильно поширене і його джерелом помилково вважають тільки шерсть, але насправді відповідь криється в іншому.

Організм тварин виділяє особливий білок, непереносимість котрого і викликає алергічну реакцію у вигляді свербежу, чхання і сльозотечі. Зазвичай цей білок входить до складу більшості фізіологічних виділень: він є на шкірних покривах, в слинних, потових і сечових залозах. Як наслідок, він потрапляє на шерсть і легко поширюється по приміщенню. Крім тваринного білка до шерсті легко пристають навколишні алергени, які рухаються по повітрю або містяться в меблів і речах.

Якщо у Вас виникли сумніви на рахунок причини алергічної реакції, то знайте, що відмінність можливо виявити в випадках, коли вовняний одяг не доставляє ніяких подразнень, але контакт з покровом тварини - навпаки.

Алергія на тварин - симптоми

Рівень роздратованості у кожної людини індивідуальний і алергічний прояв може тривати від кількох годин до кількох місяців. Симптоми алергії на шерсть тварин проявляються після будь-якого контакту і бувають наступними:

• Висипання на шкірі
• Кашель, хрипи і тяжкість у грудях
• Періодичне чхання
• Почервоніння очей і постійна сльозоточивість
• Носові виділення або закладеність

! Дана симптоматика може відбуватися не тільки через контакт з тваринами, тому для встановлення причини звертайтеся до лікаря !

Симптоми алергії на шерсть у дорослих і дітей зазвичай схожі, але в маленькому віці вище ймовірність появи тахікардії та опухлости обличчя. Слід також знати, що якщо тварин, яка була джерелом алергії, прибрати з дому - симптоми можуть проявлятися ще протягом кількох місяців. Так відбувається, тому що алергенний білок встиг пристати до меблів, килимів, іграшок або штор.

Алергія на собаку

Найпоширенішими переносниками алергенів є собаки і кішки, так як вони носії пишної шерсті з рухомим способом життя.

Як проявляється алергія на собак? Особливих відмінностей від симптомів алергії на тварин немає: той же кашель і хрипіння в голосі, те ж тривале чхання і утруднене дихання. Тільки з меншою ймовірністю проявиться свербіж шкіри характерний алергії на кішку. Джерелом сверблячки зазвичай є слина, і її потрапляння на тіло - це посилена концентрація алергенів. Хворим на астму вкрай не рекомендовано вступати в контакт зі слиною тварини, тому як ймовірний швидкий розвиток удушення або набряку Квінке.

Існує такий тест на алергію на собак: при виборі нового «друга» для початку проведіть з ним пару зустрічей і тоді точно зможете встановити наявність захворювання. Справа в тому, що роздратування при першому знайомстві може не проявитися, адже Ваша імунна система тільки приймається за вироблення антитіл. А вже на другому - вона визначить той самий тваринний білок і буде посилати накопичену силу на «протистояння».

Цікаво, що однопородисті собаки здатні викликати різні реакції у людини - це пояснюють індивідуальною кількістю алергенів кожної тварини. На питання «чи бувають собаки на яких немає алергії?» фахівці відповідають, що частково так і певні породи не провокують серйозних реакцій, тому з ними можуть ужитися навіть алергіки. Гіпоалергенні породи собак бувають такі: Американський голий тер'єр, Басенджи, Бішон фризі, Вельштерьер, Йоркширський тер'єр, Барбет, Фландрский бувье і ін.

Алергія на кішок

Даний вид поширений навіть більше, ніж алергія на собачу шерсть. Щоденне умивання і чищення шерсті кішок сприяє швидкому поширенню білка (що знаходиться в слині) по приміщенню і тканинним поверхням. Перші симптоми алергії на кішок часто сплутують зі звичайною застудою: спочатку з'являється закладеність носа і свербіж. Далі - властиві алергії підвищена сльозоточивість, частий кашель і хрипіння, набряклість на обличчі.

Цікавий факт: світле котяче забарвлення і жіноча стать визначає, що тварина буде менш алергенною. У народі також є помилкова думка, що «сфінкси - це гіпоалергенна порода кішок». Але це зовсім не так, адже їх шкіра і слина містять досить агресивні алергени, які безпосередньо контактують з людиною.

Алергія на кішок у дітей. Причини виникнення

Чи передається алергія на шерсть спадково - питання турбує багатьох. Вважають, що то, як організм сприйме будь-який алерген, сильно залежить від рівня імунітету, стресу і запальних процесів людини. Але також окремим фактором виносять і генетичну чутливість до подразників. Тобто так - алергія у спадок можлива, однак не варто різко обмежувати будь-які зв'язки з тваринами. Адже тільки медичний висновок допоможе розібратися в питанні джерела і лікування алергічної реакції.

Імовірність алергії на домашніх тварин у дітей сильно знижується, якщо в перші пару років життя вони якось взаємодіяли. Але якщо ні, то відсоток схильності до алергенів досить високий.

Алергія на хом'яка і інших гризунів

Найпоширенішим видом алергії на гризунів вважається алергія на мишей і щурів. Ці тварини часто переважають і в робочих сферах, і в домашніх, а їх алерген (протеїн) міститься в сечових залозах. Другими за популярністю вважаються хом'яки, які своїм приємним зовнішнім виглядом привертають увагу дітей. Зазвичай, їх виділення легко переносяться повітряними шляхами і провокують алергічні реакції респіраторного характеру.

Якщо алергія з'явилася відразу після того як Ви завели гризуна в будинку - не думайте, що вона пов'язана тільки зі слиною або сечею вихованця. Нерідкі випадки, коли причина криється в використовуваної підстилці в клітці. Адже тирса їли і кедра (популярні наповнювачі) виділяють кислоти труднопереносимі людьми з дихальними проблемами. Тому для початку спробуйте різні варіанти підстилок, а також правильну гігієну для тварини, і після - робіть остаточні висновки.

Алергія на шерсть - як боротися?

Перерахуємо способи - як позбутися від алергії на тварин або хоча б звести їх до мінімуму.

1. Влаштовувати купання тваринці щодня

2. Хлорованими засобами мийте місця, в яких вона знаходитися найчастіше

3. Часте (бажано щоденне) вологе прибирання приміщення. Воно посприяє послаблення алергії на шерсть

4. Регулярно вибивайте килими і покривала після домашньої тварини. АЛЕ краще буде зовсім не пускати її на ліжко і крісла.

5. Встановіть очищувач повітря від шерсті і інших алергенів, який зменшить роздратування і посприяє поліпшенню імунітету.

Дотримання наших рекомендацій допоможе краще ужитися з «маленькими членами сім'ї» і зменшити наслідки від такого недугу, як алергія на шерсть!